ЩОКА́, и́, ж.1. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи.Молодиця сіла і журливо підперла рукою щоку (Панас Мирний);Тамара ще більше змарніла, її х... смотреть
-и, ж. 1) Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. || Така частина морди, голови у тварин. || перев. мн. Зяброві кришки в риб. 2) спец. Бокова, п... смотреть
щока́[шчока]-ки, д. шчоуц'і, зн. шчоку/шчоуку, м. (на) шчоуц'і, мн. щчокие, шч'ікобидв'і шчоки
ЩОКА́ (частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи), ЛИЦЕ́ перев. мн., ЛАНІ́ТА перев. мн., книжн. заст., поет. Щоки його позападали, рум'янець зник, н... смотреть
-и, ж. 1》 Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи.|| Така частина морди, голови у тварин.|| перев. мн. Зяброві кришки в риб. 2》 спец. Бок... смотреть
Cheek; тех. jawударити по щоці — to slap in the faceпоцілувати в обидві щоки — to kiss on both cheeks
[szczoka]ж.policzek анат.
своя́к з лі́вої щоки́, ірон. Нерідна, чужа людина. (Маруся:) Сват він мені чи брат, чи яка рідня?.. (Іван:) Та так, ніби свояк з лівої щоки… (М. Кропивницький).... смотреть
【阴】1) 面颊, 腮2) 技 (物体的) 侧面; 颚面; 钳嘴
імен. жін. родущека
{шчока́} -ки́, д. шчоуці́, зн. шчо́ку/шчоуку́, м. (на) шчоуці́, мн. щчо́кие, шчік оби́дві шчоки́.
-и ż policzek ударити по щоці uderzyć w twarz, spoliczkować
щока́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири щоки́
Щока́, -ки́, -ці́; що́ки, щік
Личко, личенько, личенятко
1) щека, поэз. ланита 2) спец. щека
Шчака
Kind
Joue
Kinn
Kind
шчака
шчака
ლოყა
Чільна поверхня арки, яка звичайно обробляється архівольтом або іншим декоративним елементом.
щека электродержателя
щека кулисы
щека лампы
щека тисков
Торцева стіна на кінці склепіння. Оскільки вона на сприймає навантаження від склепіння, то часто прорізається вікном або дверима.
щека щели