УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДА... смотреть
УДАВИ́ТИ¹ (ВДАВИ́ТИ), удавлю́, уда́виш; мн. уда́влять; док., кого, що.Умертвити, стискаючи горло; задушити.Не вмер Данило – болячка вдавила (Номис);[Гр... смотреть
I (вдавити), удавлю, удавиш; мн. удавлять; док., перех.Умертвити, стискаючи горло; задушити. || перен. Припинити вияв чого-небудь. II див. вдавлювати.... смотреть
сльо́зи да́влять (ду́шать) / удави́ли кого. Хто-небудь ледь стримується від сильного плачу, приглушує плач. Стара не змогла довго сидіти у їх (Йосипа і Параски) — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний); Враз Харитя почула, що сльози душать її (М. Коцюбинський); Удавили сльози Оленку, не знає, що вже й робити (А. Тесленко).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)заст.Дієприслівникова форма: удавившиудавитьДеепричастная форма: удавив
I (вдавити), удавлю, удавиш; мн. удавлять; док. , перех. Умертвити, стискаючи горло; задушити.|| перен. Припинити вияв чого-небудь.II див. вдавлюв... смотреть
удави́ти 1 дієслово доконаного виду задушити удави́ти 2 дієслово доконаного виду втиснути що-небудь у щось
To strangle, to throttle; sl. to scrag
I = вдавити (умертвить) удавить, разг. задавить II сов. от вдавлювати
док., задушити|ся|, зашморгнути|ся|, повісити|ся|.
-влю, -виш zadławić, zdławić; zadusić
удави́ть, задуши́ть, утопи́ть
удави́ться, задохну́ться, утопи́ться