Смотреть больше слов в «Украинско-русском политехническом словаре»
ТРЕЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.1. Робітник, що займається трелюванням.2. Машина, за допомогою якої здійснюють трелювання.
-а, ч. 1) Робітник, що займається трелюванням. 2) Машина, трактор за допомогою якого здійснюють трелювання.
імен. чол. роду, жив.трелевщик
-а, ч. 1》 Робітник, що займається трелюванням.2》 Машина, трактор за допомогою якого здійснюють трелювання.
трелюва́льник іменник чоловічого роду, істота