Смотреть больше слов в «Украинско-русском политехническом словаре»
ВИРОБНИ́ЦТВО, а, с.1. чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін.Перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щіль... смотреть
ВИРОБНИЦТВО (виробничий процес) — сукупність усіх робіт, необхідних для випуску готової продукції, пов’язаних із придбанням сировини, матеріалів та нап... смотреть
-а, с. 1) чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Виробництво товарів. •• Безвідходне виробництво — процес виробництва, який заб... смотреть
-а, с. 1》 чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Виробництво товарів.Безвідходне виробництво — процес виробництва, який забезпе... смотреть
рос. производство процес, у ході якого використовують речовини й сили природи і створюють продукти, необхідні для існування й розвитку суспільства. Всяке В. передбачає такі три моменти: працю людини, предмети праці й засоби праці. Предметами праці є все те, на що спрямована діяльність людини; засоби праці — усі речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Разом вони становлять засоби виробництва. Засоби виробництва й люди з виробничим досвідом і знаннями в сукупності становлять продуктивні сили суспільства. Головною продуктивною силою В. є люди. У процесі В. вони вступають між собою у певні відносини (виробничі відносини) для спільної діяльності. Виробничі відносини — це складна система взаємозв'язків, що охоплюють різні стадії (фази) процесу відтворення сукупного суспільного продукту — В., розподіл, обмін, споживання (виробниче та особисте). Продуктивні сили й виробничі відносини в їх діалектичній єдності становлять спосіб В. Характер способу В. визначається формою власності на засоби В. Форми... смотреть
ПІДПРИЄ́МСТВО (окрема виробнича установа), ВИРОБНИЦТВО розм., ДІ́ЛО заст.; ФІ́РМА (об'єднання однорідних або суміжних таких установ). Вони не мали сумн... смотреть
1) (виготовлення) production, manufactureпромислове виробництво — industrial productionзасоби виробництва — means of production2) (галузь) industry3) р... смотреть
ім manufacture; manufacturing; production • ~ й розподіл production and distribution • ~, придбання, зберігання та збут зброї масового знищення manufacturing (production), acquisition, keeping and sale of weapons of mass destruction • товарне ~ commodity production; production of commodities... смотреть
імен. сер. роду1. виготовлення предметiв, матерiалiв2. процес, в ходi якого люди, зв'язанi мiж собою виробничими вiдносинами3. праця над безпосереднiм... смотреть
【中】1) 生产, 制造, 出产Засоби виробництва 生产资料Вітчизняного виробництва 国产的2) 口 工厂
[wyrobnyctwo]с.1) fabryka2) wyrób, produkcja
output (обсяг); proceedings (юр.); production; operations; manufacturing.
Виробни́цтво, -ва, -ву; -ни́цтва, -ни́цтв
Produktion, fabrikation, tillverkning
Produksjon, fabrikasjon
Produktion, fabrikation
виробни́цтво іменник середнього роду
Вытворчасць
-а n produkcja, wytwarzanie
manufacturing
производство
вытворчасць
вытворчасць
manufacture
წარმოება
production under licence
cocaine industry
drug production, narcotic drug production
(англ. manufacture of production) процес створення продукції або видозміни форми сировинних матеріалів, матеріалізації певних ідей у конкретному об’єкті.... смотреть
ВИРОБНИЦТВО СУСПІЛЬНЕ - процес, за допомогою якого люди (суспільство), використовуючи речовини і сили природи, суспільні відносини і соціальні сили, духовні багатства, індивідів та їхні здібності, відтворюють власне і суспільне життя. Це відтворення здійснюється шляхом створення необхідних продуктів у вигляді матеріальних засобів виробництва і предметів споживання, нових форм суспільних відносин, духовних продуктів та інформації, нових індивідів та їх суспільних якостей. В.с. існує на всіх щаблях розвитку людського суспільства, властиве всім історичним епохам, завжди і в усіх своїх проявах є суспільним. Люди, які створюють матеріальні блага і духовні продукти та нові форми суспільних відносин, неминуче вступають у певні зв'язки і відносини для здійснення спільної діяльності. В.с. є системою, утвореною чотирма видами виробництва: матеріальним виробництвом, виробництвом форм спілкування (виробництвом суспільного життя), духовним виробництвом, виробництвом людини (виробництвом власного життя). Вказані види В.с. знаходяться в постійній взаємодії, перебіг якої визначається законом суспільно-історичної виробничої домінанти. Із розвитком людства переважного значення набуває то один, то інший вид В.с., який надає іншим видам виробництва відтінку, властивого тільки йому. Це позначається не лише на особливостях В.с. певної історичної епохи, а й на формах його теоретичного пізнання. Під впливом досягнень європейського мануфактурного виробництва XVI - XVIII ст., індустріального виробництва кін. XVIII - пер. пол. XX ст. у філософії історії, соціології, історіографії набуло поширення ототожнення В.с. з матеріальним виробництвом. Це властиво насамперед марксизму, який потрактовує В.с. переважно як процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства, і як основну рушійну силу історії. Матеріальні виробничі відносини розглядаються ним як об'єктивний критерій для відмежування однієї історичної епохи від іншої, нижчого ступеня суспільного розвитку від вищого, для вирізнення загального, як такого, що повторюється в історії різних країн і народів, які знаходяться на одному ступені суспільного розвитку, тобто для вирізнення конкретно-історичних типів суспільства, або суспільно-економічних формацій. Не менш сильною є абсолютизація матеріального виробництва в історіософських, соціологічних та історичних поглядах, притаманних теоріям "технологічного детермінізму" та "індустріального суспільства" (Веблен, Берл, Голбрейт, Белл та ін. ). В історіографічній методології даній абсолютизації відповідає поширена методологія реконструкції й оцінки минулого, періодизації історії, з'ясування її рушійних сил і законів розвитку за рівнем одного лише матеріального виробництва, матеріально-виробничих технологій та матеріальної культури. Визнання провідного історичного значення духовно-виробничої домінанти В.с. відбилося на абсолютизації філософсько-історичною та історичною думкою духу, духовної активності, духовного життя. Ця лінія бере початок у Стародавній Греції та Юдеї, зміцнюється схоластикою Середньовіччя, розвивається у філософських вченнях Гегеля і Канта, гегельянців, неогегельянців, кантіанців, неокантіанців, набуває сучасного оформлення в теоріях "абсолютного історизму" (Холдейн, Коллінгвуд), "етико-політичної школи" в історіографії (Кроче), працях Віндельбанда, Рикерта, Дильтея, Вебера, Парсонса та ін. На сучасне розуміння сутності і ролі В.с. в історичному процесі переважно впливають теорії "інформаційного суспільства". Визнання провідної історичної ролі особистості і виробництва власного життя тісно пов'язане з аналізом матеріального і духовного життя сучасного людства. Реакцією на абсолютизацію матеріально-виробничого аспекту В.с. і відповідного йому позитивістського еволюціонізму та історизму стало вчення Бергсона і Тойнбі про "творчу меншину" суспільства як рушійну силу історичного процесу. Ще більш глибокого гуманістичного бачення історії та її закономірностей досягає екзистенціалізм (Шестов, Бердяєв, Гайдеггер, Бубер, Сартр, Ясперс, Марсель, Мерло-Понті, Камку та ін. ). Сучасна науково-виважена і більш плідна методологія періодизації історичного процесу, з'ясування рушійних сил і законів історії, сенсу і перспектив історичного розвитку ґрунтується на врахуванні всіх чотирьох аспектів В.с Б. агатоаспектне бачення природи В.с. дозволяє подолати крайнощі вульгарноекономічних та технократичних, об'єктивно-ідеалістичних уявлень про історію.... смотреть
(англ. just-in-time production) підхід до режиму виробництва, який скорочує запаси сировини і матеріалів до мінімуму, здійснюючи їх постачання на призначене місце точно в час використання.... смотреть