БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ... смотреть
СВІТИ́ТИСЯ, свічу́ся, сві́тишся, недок.1. Давати світло; горіти.Світло у хаті світилося (Марко Вовчок);У Підпари під образами світилась лампадка (М. Ко... смотреть
свічуся, світишся, недок. 1) Давати світло; горіти. || Бути освітленим. || безос. || Випромінювати або відбивати світло. 2) Сяяти, блищати, відбиваючи... смотреть
(аж) ре́бра сві́тяться в кого. 1. Хто-небудь дуже худий. При батькові і при матері є що їсти й пити, а ребра в дитини світяться проти сонця (З газети). аж ре́бра зна́ти на кому. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знати, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собаки (І. Нечуй-Левицький). 2. зі сл. худи́й. Дуже, у великій мірі. Худий, аж ребра світяться (М. Номис). 3. зі сл. го́лий. Абсолютно, зовсім. Голий, аж ребра світяться (Укр.. присл..). аж сві́титься, зі сл. дурни́й. Надзвичайно, дуже. — І дурний же ти, Іване, ох дурний, аж світишся,— став він (староста) перед Щасним у позу (Ю. Збанацький). о́чі (так і) сві́тяться у кого, чиї. Чийсь погляд, вигляд передає радість, задоволення тощо; хтось веселий, радісний, збуджений і т. ін. Вона (Параска) підвелась, усміхнулася і прикро-прикро подивилась на Власова, у котрого очі так і світились (Панас Мирний).... смотреть
свічуся, світишся, недок. 1》 Давати світло; горіти.|| Бути освітленим.|| безос. || Випромінювати або відбивати світло.2》 Сяяти, блищати, відбив... смотреть
【未】1) 发光, 发亮, 有一点点光2) 点着(指灯火)У вікнах свииться 窗户里亮着灯3) 转 流露出(指感情)Обличчя світиться щастям 脸上喜气洋洋4) 显出, 露出5) 透光, 露光◇ Дурний, аж світиться 口 蠢透了; 蠢得像木头Х... смотреть
1) светиться; гореть (ярко сверкать); брезжить, брезжиться, теплиться (распространять слабый свет) 2) (об осветительных приборах; об огне, свете) гореть у вікнах світиться — безл. в окнах горит [виден] свет, в окнах светится 3) (перен. проявляться - о чувствах; обнаруживать своим внешним видом удовольствие, радость - о человеке) светиться; озаряться обличчя світиться щастям — лицо светится [озаряется] счастьем 4) (виднеться сквозь что-н.) светиться, просвечивать, сквозить 5) (пропускать свет) просвечивать, быть прозрачным • - дурний, аж світиться... смотреть
(-ічуся, -ітишся) недок.; мол.; жрм; ірон. З'являтися десь; бути помітним, поміченим десь. Відтоді він ніяк не коментував подій у міськраді і взагалі намагався не "світитися" (УМ, 20.04.2001). БСРЖ, 527; ПСУМС, 63; ТСРОЖ, 87.... смотреть
випромінювати світло; (у хаті) горіти; (вночі) світити, сяяти; (на сонці) виблискувати, блищати; (чим) випромінювати що; (- очі) променіти, променитися; (крізь що) СВІТИТИ, виднітися.... смотреть
[switytysja]дієсл.świecić się
(вказувати на світло) сяяти, виднітися, блищати; (виражати радість, почуття) сіяти, іскритися, променіти.
Світиться, як за цапову душу.Безпричинно радіє.
див. горіти; розвиднятися
To shine, to gleam, to glisten
світи́тися дієслово недоконаного виду
Прамянець
прамянець
прамянець
glow