РОЗПИ́ЛЯНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до розпиля́ти².Коли розпиляний [дуб] ліг з повороту І в тіло уїлися зуби гаків, – На широкі груди ступила кіннота, Колишу... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II. || розпиляно, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розпиляти II.|| розпиляно, безос. присудк. сл.
ад'єктивраспиленный
розпи́ляний дієприкметник від: розпиля́ти
Розпи́ляний, -на, -не