РОЗБИРАТИ

техн. разбирать, разнимать (на части), сносить

Смотреть больше слов в «Украинско-русском политехническом словаре»

РОЗБИРАТИСЯ →← РОЗБИРАННЯ ПОТЯГА

Смотреть что такое РОЗБИРАТИ в других словарях:

РОЗБИРАТИ

РОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІБРА́ТИ, розберу́, розбере́ш, док.1. кого, що. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами.Од батька, од матер... смотреть

РОЗБИРАТИ

АНАЛІЗУВА́ТИ (розчленовувати ціле на складові частини, піддавати критичній оцінці — перев. про логічний характер дослідження), РОЗГЛЯДА́ТИ, РОЗБИРА́ТИ.... смотреть

РОЗБИРАТИ

-аю, -аєш, недок., розібрати, розберу, розбереш, док. 1) перех.Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами. || розм. Те саме, що розкуповувати.... смотреть

РОЗБИРАТИ

-аю, -аєш, недок. , розібрати, розберу, розбереш, док. 1》 перех. Брати, забирати все (всіх) по одному або частинами.|| розм. Те саме, що розкупов... смотреть

РОЗБИРАТИ

(аж) ре́готи беру́ть кого і без додатка. Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер). ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки (Панас Мирний). (аж) сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка. Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним (Левом) усяка твар тремтить (Л. Глібов); Засміявся (піп) тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка); — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах); Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний). перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ((усі́) кісточки́, (усі́) жи́лочки) кого, що, зневажл. 1. До дрібниць характеризувати, оцінювати кого-, що-небудь, займаючись пересудами. “Та замовчіть ви, язикаті!” — жбурляє цигарку Петро і береться за лопату.— “Звикли всіх по кісточках перебирати” (М. Чабанівський); — Перебирають один одного по кісточках — то із заздрощів, то з власної неприязні (І. Цюпа); Наперед уже уявляв їхню зустріч .. Перебравши кісточки однокурсників, перейдуть до викладачів, згадуватимуть їхні дивацтва (Є. Гуцало); Безжалісні дівчатка почали по кісточках розбирати нового вчителя (О. Іваненко); // Дуже лаяти, ганьбити кого-небудь. І не було того дня, щоб не було суду над Яковом; вона .. перебирала усі жилочки його,— так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги (Панас Мирний). розбира́лося по кісточка́х, безос. І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Наприкінці із хміль розбира́є / розібра́в кого. Хто-небудь починає п’яніти. Він дивився та сміявся, як хміль розбирав її (Панас Мирний).... смотреть

РОЗБИРАТИ

недок. розбирати, док. розібрати1) (забирати) to take2) (на частини) to take (to pick) to pieces, to take apart, to dissemble, to dismount, to disjoint... смотреть

РОЗБИРАТИ

1. (будинок) валити, повалити, завалювати, завалити, звалювати, звалити, розвалювати, розвалити, (машину) розкладати, розкласти, порозкладати, (папери)... смотреть

РОЗБИРАТИ

несов. - розбирати, сов. - розібрати 1) разбирать, разобрать; спец. разнимать, разнять (на части - механизм, машину); (разламывать) разрушать, разрушить; растаскивать, растащить; разг. растаскать (разносить) - брати, не розбираючи 2) (давать оценку, анализировать) разбирать, разобрать; рассматривать, рассмотреть (выяснять) розбирати речення — грам. разбирать, разобрать предложение 3) (постигать) разг. разбирать, разобрать; улавливать, уловить (едва слышимое, видимое и т.п.) 4) (приводить в порядок, сортировать) разбирать, разобрать; перебирать, перебрать (бумаги, письма и т.п.) 5) (о туше животного) спец. разделывать, разделать 6) (снимать одежду, наряд) разг. раздевать, раздеть 7) (оказывать действие на кого-н.) разг. разбирать, разобрать; (о страстях - изредка) охватывать, охватить... смотреть

РОЗБИРАТИ

【未】1) 拆开, 卸开; 拆除; 拆毁2) 审理, 分析Розбирати речення 语 分析句子3) 口 听清楚, 看清楚, 认清4) 分类整理, 清理(文件﹑ 书信等)5) 专 (宰杀牲畜后) 除掉内脏6) 口 给…脱衣服7) 口 充满某种强烈情绪, 满怀强烈欲望◇ Брати не ро... смотреть

РОЗБИРАТИ

(зрук) брати; (товар) розкуповувати; (машину) демонтувати, роз-, жм. розкручувати; (намет) складати, збирати; (книжки) сортувати, перебирати; (діло) розглядати, РОЗСЛІДУВАТИ, вести слідство; (дії) аналізувати; (почерк) читати; (латину) розуміти; (ноти) розучувати; (суть) розпізнавати, вгадувати; (- сон) морити, тягти на; (- цікавість) поймати, с. розпинати; (- хміль) проймати; (кого) роздягати, скидати одяг з.... смотреть

РОЗБИРАТИ

[rozbyraty]дієсл.rozbierać (на частини)

РОЗБИРАТИ

-аю, -аєш rozbierać; rozpatrywać, badać; odczytywać; odcyfrowywać zob. розібрати

РОЗБИРАТИ

(собі): багато собі дозволяти, забагато вимагати [IV]

РОЗБИРАТИ

розбира́ти дієслово недоконаного виду

РОЗБИРАТИ

გარკვევა; დაშლა

T: 61