ПІДВІ́ШЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до підві́сити.Літак, підвішений до стелі, поволі повертає до Марини убік (Г. Епік);// підві́шено, безос. пред.Радіозонд я... смотреть
язи́к підві́шений (прив’я́заний, приче́плений і т. ін.) до́бре (непога́но). 1. у кого і без додатка. Хто-небудь уміє вільно, влучно, дотепно висловлюватися, має ораторські здібності. До столу вихопився Тихін Фіялко. Сход насторожився. Ну, цей щось скаже. Язик у нього підвішений добре. Вміє давати чосу глитайні… (В. Речмедін); — Не дурна голова у Павла. Не забереш цього від нього. І язик підвішений добре! (А. Головко). 2. Уміння вільно, влучно, дотепно висловлюватися; ораторські здібності. Горлань і демагог з непогано підвішеним язиком, він має певний вплив, і не лише серед “сезонників” (А. Головко).... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підвісити. || підвішено, безос. присудк. сл.
[pidwiszenyj]прикм.podwieszony
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до підвісити.|| підвішено, безос. присудк. сл.
ад'єктивподвешенный
Suspended, hung up
підві́шений дієприкметник