ПРОШТО́ВХУВАЧ, а, ч.1. Той, хто проштовхує, просуває кого-, що-небудь.2. розм., перен. Той, хто спряє проштовхуванню, прийняттю якихось ідей, планів, з... смотреть
-а, ч. Те, що використовується, признач. для проштовхування чогось, когось.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Те, що використовується, признач. для проштовхування чогось, когось.