ОББИ́ТИЙ, а, е.Дієпр. пас. до обби́ти.Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (І. Нечуй-Левицький);Часом прийде [Василь] оббитий, синцям... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббити. || оббито, безос. присудк. сл.
обби́тий[об:итией]м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
(ким/чим)ад'єктивобитый
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до оббити.|| оббито, безос. присудк. сл.
{об:и́тией} м. (на) -тому/-тім, мн. -ті.
обби́тий дієприкметник