НАНЕ́СЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до нанести́ 1–5.Долівка встелена сивашським мулом, нанесеним з чобітьми штабників (О. Гончар);Порох з-під ніг брав [Саїд] ... смотреть
приставка - НА; корень - НЕС; суффикс - ЕН; окончание - ИЙ; Основа слова: НАНЕСЕНВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный или пр... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до нанести. || нанесено, безос. присудк. сл.
нане́сений[нанесеинией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[nanesenyj]прикм.naniesiony
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до нанести.|| нанесено, безос. присудк. сл.
ад'єктивнанесенный
{нане́сеинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
нане́сений дієприкметник