БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК... смотреть
імен. сер. родуневисока огорожа по краях сходiвперила сущ.
【中】1) (椅子) 扶手2) (床等的) 靠背3) (复数) 栏杆
БИ́ЛЬЦЕ див. би́льця.
1) (мн. бильця) перила; (у кресла - подлокотник) ручка 2) (у люльки) рама 3) (у кровати, стула и т.п.) спинка 4) (в бороне) брус
би́льце іменник середнього роду невисока огорожа по краях сходів; поручні частіше вживається у множині
(крісла) arm; (ліжка) back
див. держак
Би́льце, -ця, -цю; би́льця, би́лець
Gelender, rekkverk
Gelænder, rækværk
Парэнчы
Räcke
სახელური; მოაჯირი
парэнчы
парэнчы