КОРІННИЙ

матем.; наук. коренной

Смотреть больше слов в «Украинско-русском политехническом словаре»

КОРІННИЙ ШТРЕК →← КОРІННА ШИЙКА

Смотреть что такое КОРІННИЙ в других словарях:

КОРІННИЙ

КОРІННИ́Й, а́, е́.1. Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища і т. ін.).Старий дядько, корінний полта... смотреть

КОРІННИЙ

ДОКОРІ́ННИЙ (який стосується основних питань, порушує основи чого-небудь), ГРУНТО́ВНИЙ, КОРІННИ́Й, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ рідше. — Питання про доко... смотреть

КОРІННИЙ

-а, -е. 1) Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо). || Властивий певній мові з найдавніших ча... смотреть

КОРІННИЙ

-а, -е.1》 Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо).|| Властивий певній мові з найдавніших час... смотреть

КОРІННИЙ

КОРІННИЙ – ДОКОРІННИЙКорінний. 1. Споконвічний, постійний – про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо: корінні жителі. 2. ... смотреть

КОРІННИЙ

I【形】1) (指居民) 本地的, 原本的Корінний киянин 基辅本地人2) 根本的, 基本的II【阳】 辕马

КОРІННИЙ

ад'єктив1. споконвічний, постійний (про населення певної місцевості)2. (геол.) який знаходиться на місці первісного утворення3. який стосується основ ... смотреть

КОРІННИЙ

1) (споконвічний) nativeкорінне населення — the indigenous (aboriginal, native) population2) (істотний, докорінний) radical, fundamental, basic; thorou... смотреть

КОРІННИЙ

Корі́нний. Бакалійний. Склеп корінних товарів (Б., 1907, рекл.)// пол. korzenny - 1) пряний, korzenny smak - пряний смак, 2) заст. бакалійний, kupiec korzenny - бакалійник, towary korzenne - бакалійні товари.... смотреть

КОРІННИЙ

корінни́й[кор'ін:ий]м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і

КОРІННИЙ

[korinnyj]прикм.rodowity, rdzenny

КОРІННИЙ

істотний, головний, основний, кардинальний, докорінний; (житель) споконвічний, постійний, тубільний, автохтонний, аборигенний, місцевий, тутешній.

КОРІННИЙ

zasadniczy, główny; rdzenny, pierwiastkowy ~ мешканець rdzenny mieszkaniec, autochton корінне слово pierwiastek, rdzeń

КОРІННИЙ

1) прил. коренной 2) сущ. (о лошади) коренной; коренная, коренник

КОРІННИЙ

(той, хто походить з певної місцевості) споконвічний, одвічний.

КОРІННИЙ

див. кінь

КОРІННИЙ

{корін:и́й} м. (на) -н :о́му /-н:і́м, мн. -н:і́.

КОРІННИЙ

Корінни́й, -на́, -не́

КОРІННИЙ

корінни́й прикметник

КОРІННИЙ

autochtonal

КОРІННИЙ ЖИТЕЛЬ

autochton, native person, original inhabitant

КОРІННИЙ ШТРЕК

коренной штрек

T: 178