БЕЗЗВУ́ЧНИЙ (який не супроводжується звучанням, якого не чути), БЕЗГУ́ЧНИЙ рідше, НЕЧУ́ТНИЙ, БЕЗШУ́МНИЙ (який відбувається без шуму). Від беззвучного с... смотреть
БЕЗЗВУ́ЧНИЙ, а, е.Який не подає звуків; безмовний, німий.Ніби в німому кіно, перед Віктором пропливали беззвучні кадри (М. Руденко);// Позбавлений звук... смотреть
Soundless; (тихий) dumb, noiseless; мед. atonic (слабий)беззвучний голос — muffled voice
[bezzwucznyj]прикм.bezdźwięczny
-а, -е. Який не подає звуків; безмовний, німий. || Позбавлений звуків, звучання; тихий.
-а, -е.Який не подає звуків; безмовний, німий.|| Позбавлений звуків, звучання; тихий.
ад'єктивбеззвучный
див. безголосий
【形】 无声的
Беззву́чний, -на, -не
(якого не чути) нечутний, безшумний.
Бязгучны
Ljudlös
Lydløs
Lydløs
беззву́чний прикметник
беззвучный; бесшумный
бязгучны
бязгучны
უხმო