ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТ... смотреть
згоря́ти (згора́ти) / згорі́ти (спопелі́ти) від (з) со́рому. Дуже бентежитися, ніяковіти, червоніти. (Іван:) Не ждав я, щоб і мені, старому, прийшлось згорати від сорому перед добрими людьми за тебе! (С. Васильченко); Коропов стояв, згоряючи з сорому, кліпав очима й ладен був іти геть (В. Земляк); — Я думала спопелію від сорому, коли мені сказали (Ірина Вільде). хай (неха́й) воно́ (він, вона́) (ясни́м вогне́м (по́лум’ям)) гори́ть / згори́ть (загори́ться). Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу. — Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко). щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув (Карпець) скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах). вогне́м би я́сним горі́в. Плачинда .. прямує до кам’яниці, а краєчком ока бачить на даху благенькі рами Поляруша, вогнем би вони ясним горіли (М. Стельмах).... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: згорівши1. знищитися вогнем2. сгинути вiд пекучого сонця, засухи3. сгнити, зіпрiтипiд ... смотреть
недок. згоряти, згорати, док. оріти1) to burn out (away, down), to be burnt downзгоріти до пня — to burn to ashes2) перен. to burn (with)згоріти від со... смотреть
(-рю, -риш) док.; крим. Бути затриманим на місці злочину. Спеціалізуючись на курортах, крадій свого часу "згорів" у Сочі (УМ, 14.06.2001). БСРЖ, 530; СЖЗ, 46; ЯБМ, 2, 325.... смотреть
див. згоряти.
-рю, -риш spalić się, spłonąć згоріти від сорому spłonąć (spalić się) ze wstydu
Згорі́ти, див. згоря́ти
【完】 见 згоряти
див. горіти
згорі́ти дієслово доконаного виду
див. згоряти.
сов. от згорати
засоромитися