ДОЛІВКА

пол (земляной ещё)

Смотреть больше слов в «Украинско-русском политехническом словаре»

ДОЛІВКОВА ПЛИТКА →← ДОКУТТЯ

Смотреть что такое ДОЛІВКА в других словарях:

ДОЛІВКА

долівка підлога (ст): Для мамці це був би просто удар (дочка долівки миє, Боже!), отже, треба їй цього заощадити (Ярославська); Сперся на ріг куліс і так стояв, понуривши зір у долівку (Тарнавський З.); Раз сталось це у восьмій клясі, коли наша шкільна заля була якраз над самою канцелярією директора д-ра Сабата. Під час такого дужання Михальчук Сковронка чи, може, Сковронок Михальчука кинув на долівку, але ж із такою силою, що кусок тинку відпав від стелі та гепнув директорові на бюрко (Береза)◊ розложи́ти на долівці вул. ударивши, повалити на підлогу (ст): Я був злий. В тій хвилині я був би найрадше розложив його разом з кріслом на долівці (Нижанківський) ◊ пригина́ти ни́жче долівки гнітити; навівати нудьгу, сум (ст): Такі дні були найдурніші, тяглися дуже довго і не мали в собі нічого цікавого... Чогось хочеться. Щось мучить і пригинає нижче долівки (Нижанківський)... смотреть

ДОЛІВКА

ПІДЛО́ГА (покриття у приміщенні, по якому ходять — перев. дощане, паркетне), ПОМІ́СТ розм., МІСТ діал.; ДОЛІ́ВКА, ДІЛ рідше (перев. земляне покриття, п... смотреть

ДОЛІВКА

Земляна підлога, вимазана глиною; рідше – взагалі підлога. З глини були стіни, стеля, простінки, навіть підлога, яку тут називали долівкою (І.Сенченко)... смотреть

ДОЛІВКА

Земляна підлога, вимазана глиною; рідше – взагалі підлога. З глини були стіни, стеля, простінки, навіть підлога, яку тут називали долівкою (І.Сенченко); Глиняна долівка була ретельно підметена (М.Руденко); Миша., ганяє своїми тонкими ніжками по дерев’яній долівці (Панас Мирний); Поїзда ще не було, але у невеликій темній залі з кам’яною долівкою вже виладнались до крихітного віконечка дві довгі черги (Б.Антоненко-Давидович).... смотреть

ДОЛІВКА

долі́вка[доул’іўка]-ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. -л'іўкие/ дол'іўки, -л'івок /дол'івокдв'і доул'іўкие

ДОЛІВКА

імен. жін. родупол сущ. муж. рода

ДОЛІВКА

-и, ж. Уторована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога.

ДОЛІВКА

[doliwka]ж.podłoga

ДОЛІВКА

-и, ж. Уторована, вирівняна та помазана глиною земля в приміщенні; взагалі підлога.

ДОЛІВКА

Долі́вка:— тут: низ, долина, діл [8]

ДОЛІВКА

{доулі́ўка} -ўкие, д. і м. -ўці, мн. -лі́ўкие/ доліўки́, -лі́вок /доліво́к дві доулі́ўкие.

ДОЛІВКА

Мостпадлога

ДОЛІВКА

(earthen) floor, dirt floor

ДОЛІВКА

долі́вка іменник жіночого роду

ДОЛІВКА

підлога; (дерев'яна) поміст

ДОЛІВКА

-и ż podłoga (gliniana)

ДОЛІВКА

мостпадлога

ДОЛІВКА

пол (земляной)

ДОЛІВКА

мост падлога

ДОЛІВКА

იატაკი

T: 172