ВІДІ́РВАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до відірва́ти.Ходім і однімем своє, неправдою взяте у нас і батьків наших. Одберімо хліб свій кривавий, для розкошів одір... смотреть
(-а, -е) мол. 1. Людина, що не має певної компанії і ні з ким не спілкується. ПСУМС, 14. 2. Який не дотримується загальноприйнятих норм поведінки; незалежний, розкутий. Відірваний хлопець. * Образно. Мовчу вже про історію старовинних замків Чехії, про сучасну архітектуру, про "відірвані" мистецькі акції (Книжник, 2001, № 6). БСРЖ, 407.... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відірвати. || відірвано, безос. присудк. сл.
1) broken away, cut off (from), torn off (away)2) перен. out of touch (connection); alienated (from), estranged (from)
віді́рваний[в'ід’ірванией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[widirwanyj]прикм.oderwany
ад'єктиввід слова: вiдiрватиоторванный
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до відірвати.|| відірвано, безос. присудк. сл.
{віді́рванией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
віді́рваний дієприкметник