ПОГНУ́ТИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до погну́ти.Криноліни були поламані, погнуті й помазані білою квашею (І. Нечуй-Левицький);Я хочу вирвати з рук жебрака т... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до погнути. || погнуто, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який погнувся, зігнувся під дією чого-небудь.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до погнути.|| погнуто, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який погнувся, зігнувся під дією чого-небудь.
[pohnutyj]прикм.pogięty
ад'єктивпогнутый
по́гну́тий дієприкметник погну́тий дієприкметник